Необхідність усунення розбіжностей у кваліфікації ступенів тяжкості тілесних ушкоджень

Abstract

Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені наказом МОЗ України від 17 01.1995 року № 6 [1], перебувають у незмінному вигляді вже понад двадцять років. З тих пір корінних змін зазнали Кримінально-процесуальний і Кримінальний кодекси України [2], у відповідності з якими повинні перебувати і вказані правила. Але якщо Кодекси України частково змінювались, доповнювались або звільнялись від зайвого вже кілька разів (останній раз у січні 2013 року), то правила залишаються застарілими і вже мало кого влаштовують. Особливо це стало помітним за останні півтора десятиріччя, коли значно активізувалась адвокатська служба. До адвокатури прийшли дуже активні, грамотні і наполегливі співробітники, які багато чого не розуміють у питаннях обстеження живих осіб і вимагають в судових засіданнях кваліфікованих пояснень від судово-медичних експертів.