Післяопераційний делірій і когнитівні розлади у планових пацієнтів похилого віку

Abstract

Післяопераційний делірій (ПОД) є вагомим ускладненням у пацієнтів похилого та старечого віку. Частота виникнення ПОД варіює від 3,6 до 28,3 % у планових хірургічних пацієнтів [1]. Мета: оцінити інцидентність ПОД і когнітивних порушень у пацієнтів похилого та старечого віку після планових оперативних втручань на органах черевної порожнини. Матеріали та методи. У проспективне дослідження послідовно були включені 32 пацієнти (18 (56 %) жінок та 14 (44 %) чоловіків) віком 60–88 років, ІІ–ІІІ класу за ASA, яким виконувалися планові оперативні втручання з приводу жовчокам’яної хвороби (n = 15), пахової або післяопераційної вентральної грижі (n = 17). Пацієнти, які мали в анамнезі черепно-мозкову травму або інсульт із неврологічними порушеннями, були виключені з дослідження. Вихідна оцінка когнітивного статусу проводилась за шкалою Mini-Cog, рівня зношеності — за шкалою Frailty, ризику виникнення делірію — за шкалою Delphi [2]. Наявність делірію після операції визначали за шкалою CAM-ICU [2]. Після операції проводили щоденну оцінку когнітивного статусу, рівня болю (за шкалою ВАШ), делірію. Статистичний аналіз проведено за допомогою програми Statistica for Windows 13. Результати. Вихідний когнітивний статус пацієнтів дорівнював 4,0 [3,0; 4,5] бала, що свідчило про легкі та помірні когнітивні розлади. Рівень зношеності становив 4,0 [3,0; 4,0] бала, медіана ризику розвитку делірію — 4,0 [3,0; 5,0] бала. В першу добу після операції когнітивний статус невірогідно погіршувався до 3,0 [3,0; 4,0] бала. Делірій розвинувся в одного (3 %) пацієнта (р < 0,05). Тривалість перебування у стаціонарі становила 12,0 [9,0; 15,0] дня. Тривалість госпіталізації вірогідно не залежить від слабкості (frailty) пацієнтів. Висновки. Післяопераційний делірій виникає у 3 % планових пацієнтів похилого віку. Когнітивний статус вірогідно не змінюється (р > 0,05) відносно вихідного рівня.