Образи пам’яті у книзі П. Яценка «Союз радянських речей»

Abstract

У сучасній українській прозі концептуально вирізняється література пам’яті. Потреба проговорити травми минулого, відновити сторінки колишнього життя викликають спогади, зізнання, усвідомлення національної ідентичності й державницького вибору. Знаковими вже стали художні ідеї та образи творів про радянське минуле. Автори, що були свідками доби СРСР, пишуть про пережите по-доброму іронічно або ж викривально сатирично. Подіям і почуттям вони надають правдивості та емоційності.