Синдром обструктивного апное сну в дітей як міждисциплінарна проблема (огляд літератури)
Loading...
Files
Date
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Запорізький державний медичний університет
Abstract
Мета роботи – проаналізувати відомості сучасної наукової літератури щодо етіології, факторів ризику, патогенезу, діагностики та лікування синдрому обструктивного апное сну в дітей (СОАС).
Результати. Поширеність СОАС у дітей становить 1–5 %, пік захворюваності – у віці від 2 до 6 років. Основними факторами ризику СОАС вважають аденотонзилярну гіпертрофію, ожиріння, черепно-лицеві аномалії. Клінічно розрізняють нічні
та денні симптоми. Нічні включають хропіння, дихання через рот, паузи в диханні, неспокійний сон, енурез і підвищену
пітливість; денні – носову обструкцію, ротове дихання, ранковий головний біль, сонливість, порушення концентрації уваги
та гіперактивність. Нічна полісомнографія – золотий стандарт діагностики СОАС. Якщо цей метод недоступний, можливе
використання скринінгових систем, як-от кардіореспіраторний моніторинг. Показник індексу апное/гіпопное ≥1 за годину
вважають діагностичним критерієм легкого СОАС у дітей, а в дорослих цей показник становить ≥5. Серед методів лікування
СОАС найбільш ефективними за відповідними показаннями є аденоїдектомія, CPAP-терапія, інтраназальні кортикостероїди,
антагоністи лейкотрієнових рецепторів, при ожирінні обов’язковою є модифікація способу життя. Aim. To analyze the data of modern scientific literature about the etiology, risk factors, pathogenesis, diagnosis and treatment of
obstructive sleep apnea (OSA) in children.
Results. The prevalence of OSA in children is about 1–5 %, with a peak incidence between the ages of 2 and 6 years. The main
risk factors for OSA include adenotonsillar hypertrophy, obesity, and craniofacial anomalies. Nocturnal and daytime symptoms
are clinically distinguished. Nocturnal ones include snoring, mouth breathing, pauses in breathing, restless sleep, enuresis and
sweating; daytime symptoms are nasal obstruction, mouth breathing, morning headache, drowsiness, violation in attention concentration
and hyperactivity. Nocturnal polysomnography is the gold standard for the diagnosis of OSA, in the absence of which
the use of screening systems is possible, in particular – cardiorespiratory monitoring. The apnea/hypopnea index ≥1 per hour is
considered a diagnostic criterion for mild OSA in children and differs from that in adults ≥5. Among the most effective treatments
for OSA are adenoidectomy, CPAP therapy, intranasal corticosteroids, leukotriene receptor antagonists, and lifestyle modification
in obesity is obvious.
Description
Кузнєцова О. Д. - ORCID ID: 0000-0002-8222-8310;
Недельська С. М. - ORCID ID: 0000-0003-2277-3875;
Кузнєцов А. А. - ORCID ID: 0000-0002-6118-9682.
Citation
Кузнєцова О. Д. Синдром обструктивного апное сну в дітей як міждисциплінарна проблема (огляд літератури) / О. Д. Кузнєцова, С. М. Недельська, А. А. Кузнєцов // Запорізький медичний журнал. - 2022. - Т. 24, № 5(134). - С. 591-598. - DOI: 10.14739/2310-1210.2022.5.258677.