Diagnostic values of MMP-9 and TGF-1β in assessing the severity of liver fibrosis and the rate of its progression in patients with chronic hepatitis C GT 1 infection

Abstract

Aim. The purpose of our work is to find out diagnostic values of serum MMP-9 and TGF-1β determination for assessing the severity of liver fibrosis and the rate of its progression in patients with chronic hepatitis C genotype 1 (CHC GT1) infection. Materials and methods. 92 patients with CHC GT1 were examined. The severity of liver fibrosis was assessed by elastometry. The rate of liver fibrosis progression was calculated using the T. Poynard formula. Serum levels of TGF-1β and MMP-9 were measured by ELISA method. Results. In patients with CHC GT1, the most noticeable changes in the serum parameters of fibrogenesis / fibrinolysis were observed in the presence of F 3–4. The probability of liver fibrosis stages F 3–4 was high at the serum levels of TGF-1β >12.03 pg/ml (p < 0.001), MMP-9 ≤987.20 pg/ml (p = 0.016), TGF-1β/MMP-9 ratio >0.011 (p < 0.001). Fast liver fibrosis progression was more often registered in F 3–4 than in F 0–2 (62.9 % vs. 16.7 %, p < 0.0001). Increasing rate of liver fibrosis progression in these patients was confirmed by a higher ratio of TGF-1β/MMP-9 compared to that in patients with a slow rate of liver fibrosis progression (p < 0.05). The probability of fast liver fibrosis progression was high at the serum levels of TGF-1β >8.69 pg/ml (p < 0.001), MMP-9 ≤920.65 (p = 0.005), TGF-1β/MMP-9 ratio > 0.011 (p < 0.001). Мета роботи – з’ясувати діагностичну роль визначення MMP-9 і TGF-1β у сироватці крові для оцінювання ступеня виразності фіброзу печінки та швидкості його прогресування у хворих на хронічний гепатит С (генотип 1) (ХГС GT1). Матеріали та методи. Обстежили 92 хворих на ХГС GT1. Виразність фіброзу печінки оцінювали методом еластометрії. Темп прогресування фіброзу печінки розраховували за формулою Т. Poynard. Методом імуноферментного аналізу визначали вміст TGF-1β і ММР-9. Результати. Найбільш виражені зміни сироваткових параметрів фіброгенезу / фібринолізу у хворих на ХГС GT1 спостерігали за наявності F 3–4. Якщо в сироватці крові вміст TGF-1β становить >12,03 pg/ml (p < 0,001), MMP-9 – ≤987,20 pg/ml (р = 0,016), а коефіцієнт TGF-1β/MMP-9 – >0,011 (p < 0,001), імовірність фіброзу печінки F 3–4 ступеня є значущою. Швидкий темп прогресування фіброзу печінки у хворих на ХГС GT1 частіше визначали при фіброзі F 3–4 ступеня, ніж при F 0–2 (62,9 % проти 16,7 %, р < 0,0001). Збільшення темпу прогресування фіброзу печінки у цих пацієнтів підтверджує вищий коефіцієнт TGF-1β/MMP-9 порівняно з хворими з повільним темпом прогресування фіброзу печінки (р < 0,05). Імовірність швидкого темпу прогресування фіброзу печінки є значущою, якщо вміст TGF-1β у сироватці крові хворих становить >8,69 pg/ml (AUC = 0,864; p < 0,001), MMP-9 – ≤920,65 (AUC = 0,675, р = 0,005), а коефіцієнт TGF-1β/MMP-9 – >0,011 (AUC = 0,861, р < 0,001).