Вплив еубіотиків на перебіг та наслідок ранового процесу

Abstract

Робота присвячена ролі дисбіотичних порушень кишечника при ускладненому перебігу ранового процесу, ефективності впливу еубіотиків на нього, вибору об'єктивних критеріїв, що характеризують розвиток гнійних ускладнень. На підставі експериментальних та клінічних досліджень показано, що кишкові бактерії потрапляють у вогнище ушкодження і впливають на перебіг ранового процесу, виходячи з їхніх біологічних властивостей. Встановлений прямий зв'язок між станом мікробіоценозу кишечника та ступенем запальної реакції. Виходячи з результатів клінічних спостережень, мікробіологічних, імунологічних та цитоморфологічних досліджень, що характеризують процес загоєння ран, виділені дві принципово відмінні між собою категорії пацієнтів, які вимагають різної тактики лікування і профілактики гнійних ускладнень. Характерною ознакою, що мала місце у всіх хворих з несприятливим перебігом гнійно-запального процесу, була наявність вираженого кишкового дисбактеріозу. На цьому тлі при вивченні імунологічного статусу відзначалося вихідне пригнічення Т-клітинної ланки імунітету, дисбаланс регуляторних субпопуляцій Т-лімфоцитів, зниження імунорегуляторного індексу та фагоцитарної активності лейкоцитів. У процесі лікування позитивних змін в імунограмі практично не спостерігалося. Використання еубіотиків з урахуванням їхнього позитивного впливу на кишкову мікрофлору і їх здатності адекватного залучення імунітету з оптимізацією репаративных процесів у рані має значну перевагу у порівнянні з традиційними методами лікування.