Особливості лікування пацієнтів з люмбоішіалгією та коксартрозом

Abstract

Актуальність питання уражень опорно-рухового апарату зростає щороку, що наочно демонструє національна та світова статистика останніх років. У практичній діяльності усе частіше зустрічаються випадки комбінованої патології хребта та суглобів. Перед усім, це обумовлено анатомічною, фізіологічною та біомеханічною єдністю функцій хребта та суглобів, а отже, цілком ймовірно припустити, що зростання кількості вертеброгенних захворювань призведе до зростання кількості патології суглобів. Лідером у повсякденній практиці є поєднання люмбоішіалгії та коксартрозу. Мета дослідження: визначити особливості не медикаментозного лікування комбінованого ураження попереково-крижового відділу хребта та кульшових суглобів. Матеріал та методи дослідження: було відібрано дослідну групу пацієнтів у кількості 30 осіб, що мали ураження попереково-крижового відділу хребта та одного або обох кульшових суглобів. Вік пацієнтів коливався у межах 35-40 років. У гендерному співвідношенні: жінки 20, чоловіки 10. Ураження одного кульшового суглобу мали 23 пацієнти, обох – 7. Усі пацієнти на момент лікування знаходились поза періодом загострення, мали МРТ та рентгенологічно підтверджені ознаки ураження хребта та кульшового суглоба. Застосовувались наступні методи лікування: периартикулярна остеопатія та масаж, голкорефлексотерапія, масаж попереково-крижового відділу хребта та лазеротерапія за ходом ураженого сідничного нерва та на периартикулярні точки кульшового суглоба. Кількість процедур курсу лікування складала 10 сеансів. Оцінка проводилась за суб`єктивним станом, ступіню рухливості суглобів, ВАШ.