The interrelationship between the cardiovascular remodeling indicators and the state of bone mineral density in women with coronary artery disease

Abstract

Мета роботи – визначити особливості взаємозв’язку показників кардіоваскулярного ремоделювання зі станом міне¬ральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у жінок з ішемічною хворобою серця (ІХС). Матеріали та методи. До подвійного відкритого, поперечного, моноцентрового клінічного дослідження в паралельних групах залучили 115 жінок у постменопаузальному періоді з діагнозом ІХС: стабільна стенокардія напруження ІІ–ІІІ ФК. Залежно від стану МЩКТ пацієнток поділили на 3 групи: 1 група – 24 хворих із нормальними показниками МЩКТ, 2 група – 34 пацієнти з остеопенією, 3 група – 44 особи з остеопорозом. Стан МЩКТ вивчили за допомогою ультразвукової остеоденситометрії та алгоритму FRAX. Структурно-функціональні показники серця та судин визначали за допомогою двовимірної ехокардіоскопії та імпульсно-хвильової доплерографії. Результати. У жінок з ІХС спостерігали вірогідне зниження Т- та Z-критерію та збільшення 10-річного ризику розвитку остеопорозних переломів залежно від ступеня порушень МЩКТ. Наявність постменопаузального остеопорозу в жінок з ІХС асоційована з вірогідним збільшенням КІМ правої та лівої ЗСА (на 14,94 % та 15,56 % відповідно), ТЗСЛШ (на 9,26 %) та індексу жорсткості міокарда ЛШ (на 40,00 %), зниженням ФВ ЛШ (на 8,77 %), розвитком діастолічної дисфункції ЛШ за типом порушення релаксації (у 80,76 %), формуванням переважно концентричної гіпертрофії ЛШ (у 68,18 %) та збільшенням частоти розвитку ексцентричної гіпертрофії ЛШ порівняно з хворими з нормальним станом МЩКТ (11,36 % проти 4,17 %; χ2 = 4.27; df = 1; p < 0,05). Серед жінок з ІХС і порушеннями МЩКТ вірогідно переважала кількість хворих, які мають кальциноз клапанів серця: 60,00 % у групі з остеопенією, 77,42 % у групі з остеопорозом проти 28,58 % у групі з нормальними показниками МЩКТ; спостерігали збільшення частоти виявлення кальцинозу 2 і більше клапанів серця. Встановили наявність кореляційного взаємозв’язку між Т- та Z- критерієм променевої кістки та ФВ ЛШ (r = +0,42; р < 0,05), КСР ЛШ (r = +0,61; р < 0,05), між Z-критерієм променевої кістки, 10-річним ризиком розвитку переломів променевої кістки й великогомілкової кісток та ЛПд (r = +0,43; р < 0,05; r = +0,50; р < 0,05 відповідно), між 10-річним ризиком розвитку переломів великогомілкової кістки та ММЛШ (r = +0,58; р < 0,05). Висновки. Зміни структурно-функціональних показників серця в жінок з ІХС прогресують залежно від ступеня виразності порушень МЩКТ, що свідчить про взаємозв’язок кісткового та кардіоваскулярного ремоделювання. Цель работы – определить особенности взаимосвязи показателей кардиоваскулярного ремоделирования с состоянием минеральной плотности костной ткани (МПКТ) у женщин с ишемической болезнью сердца (ИБС). Материалы и методы. В двойное, открытое, поперечное, моноцентровое клиническое исследование в параллельных группах включены 115 женщин в постменопаузальном периоде с диагнозом ИБС: стабильная стенокардия напряжения II–III ФК. В зависимости от состояния МПКТ пациенток поделили на 3 группы: 1 группа – 24 больных с нормальными показателями МПКТ, 2 группа – 34 пациентки с остеопенией, 3 группа – 44 женщины с остеопорозом. Состояние МПКТ изучали при помощи ультразвуковой остеоденситометрии и алгоритма FRAX. Структурно-функциональные показатели сердца и сосудов определяли с помощью двумерной эхокардиоскопии и импульсно-волновой допплерографии. Результаты. У женщин с ИБС наблюдали достоверное снижение Т- и Z-критерия и увеличение 10-летнего риска развития остеопорозных переломов в зависимости от степени нарушений МПКТ. Наличие постменопаузального остеопороза у женщин с ИБС ассоциировано с достоверным увеличением КИМ правой и левой ОСА (на 14,94 % и 15,56 % соответственно), ТЗСЛЖ (на 9,26 %) и индекса жесткости миокарда ЛЖ (на 40,00 %), снижением ФВ ЛЖ (на 8,77 %), развитием диастолической дисфункции ЛЖ по типу нарушения релаксации (у 80,76 %), формированием преимущественно концентрической гипертрофии ЛЖ (у 68,18 %) и увеличением частоты развития эксцентрической гипертрофии ЛЖ по сравнению с больными с нормальным состоянием МПКТ (11,36 % против 4,17 %; χ2 = 4,27; df = 1; p < 0,05). Среди женщин с ИБС и нарушениями МПКТ достоверно преобладало количество больных, имеющих кальциноз клапанов сердца: 60,00 % в группе с остеопенией, 77,42 % в группе с остеопорозом против 28,58 % в группе с нормальными показателями МПКТ; наблюдали увеличение частоты обнаружения кальциноза 2 и более клапанов сердца. Установлено наличие корреляционной взаимосвязи между Т- и Z-критерием лучевой кости и ФВ ЛЖ (r = +0,42; р < 0,05), КСР ЛЖ (r = +0,61; р < 0,05), между Z-критерием лучевой кости, 10-летним риском развития переломов лучевой, большеберцовой костей и ЛПд (r = +0,43; р < 0,05; r = +0,50; р < 0,05 соответственно), между 10-летним риском развития переломов большеберцовой кости и ММЛШ (r = +0,58; р < 0,05). Выводы. Изменения структурно-функциональных показателей сердца у женщин с ИБС прогрессируют в зависимости от степени выраженности нарушений МПКТ, что свидетельствует о взаимосвязи костного и кардиоваскулярного ремоделирования.