Лінгвокульторологічні проблеми викладання української мови як іноземної

Abstract

Українська освіта поступово виходить на новий рівень міжнародної взаємодії, стає вагомим ґрунтом для становлення міжкультурного діалогу. Останніми роками в Україні збільшується кількість іноземних студентів, зокрема в технічних та медичних ВНЗ. У іноземних громадян, які приїжджають в Україну на навчання, зазвичай виникають проблеми пов‘язані з освоєнням та оволодінням мовними навичками. За словами Висоцької З.І., "однією з найважливіших постає проблема пристосування до регіональної субкультури та її мови". Це пояснюється тим, що вони знають особливості мови своєї рідної країни чи регіону і при оволодінні іноземною мовою поводяться як "чужі". У наслідок цього виникають нерозуміння та непорозуміння у процесі спілкування. У багатьох наукових працях та навчально-методичній літературі одне з важливих місць посідає лінгвокультурологічний аспект. Важливо враховувати цей аспект у практичній діяльності викладачів української мови як іноземної тому, що інтерес до нації, її мови, культури, історії, духовних цінностей виникає лише тоді, коли на заняттях студент поступово оволодіває цією інформацією.