Моделирование фиксации берцовых костей напряженными петлями при повреждениях межберцового синдесмоза
| dc.contributor.author | Кожемяка, М. А. | |
| dc.contributor.author | Головаха, Максим Леонідович | |
| dc.contributor.author | Панченко, С. П. | |
| dc.contributor.author | Красовский, В. Л. | |
| dc.contributor.author | Шевелев, А. В. | |
| dc.contributor.author | Kozhemyaka, M. A. | |
| dc.contributor.author | Golovakha, M. L. | |
| dc.date.accessioned | 2015-10-28T18:07:52Z | |
| dc.date.available | 2015-10-28T18:07:52Z | |
| dc.date.issued | 2015 | |
| dc.description.abstract | Переломи кісточок у разі ушкоджень надп’ятково-гомілкового суглоба (НГС) супроводжуються травмами зв’язковихструктур синдесмозу й підвивихом стопи. Перспективною методикою лікування ушкоджень синдесмозу є фіксація напруженою петлею. Мета: на основі математичного аналізу і даних магнітно-резонансної томографії (МРТ) обґрунтувати правила застосування напруженої петлі в хірургічному лікуванні надсиндесмозних переломів зовнішньої кісточки. Завдання: 1) визначити оптимальний кут між двома напруженими петлями в горизонтальній площині для фіксації повного ушкодження міжгомілкового синдесмозу; 2) обґрунтувати рівень проведення напружених петель; 3) визначити анатомічні орієнтири для виконання фіксації синдесмозу напруженими петлями. Методи: математичною моделлю була спрощена схема навантаження в системі «великогомілкова кістка – малогомілкова кістка – напружена петля». МРТ виконали в 16 пацієнтів (7 жінок і 9 чоловіків, вік 20–38 років) без ознак ушкоджень кісткових структур і синдесмозу НГС. Проводили виміри на відстані 4 і 2 см над суглобовою щілиною НГС в аксіальній проекції. Результати: встановлено, що оптимальним є такий кут відхилення між напруженими петлями в горизонтальній площині, який забезпечує стабільність фіксації зовнішньої кісточки малогомілкової кістки у вирізці великогомілкової в сагітальній та фронтальній площинах. Для фіксації синдесмозу напружені петлі слід розташовувати якомога ближче до суглобової поверхні великогомілкової кістки. За допомогою МРТ встановлено, що максимально можливий кут між двома напруженими петлями в горизонтальній площині на рівні 2 см над суглобовою щілиною НГС в середньому на 10° більший, ніж на рівні 4 см над нею. Проведення петель не вище 2 см від площини НГС дасть змогу досягти максимально можливого кута між ними й забезпечить стабільну фіксацію зовнішньої кісточки малогомілкової кістки у вирізці великогомілкової в сагітальній і фронтальній площинах. | uk_UK |
| dc.identifier.citation | М. А. Кожемяка М. Л. Головаха С. П. Панченко В. Л. Красовский А. В. Шевелев Моделирование фиксации берцовых костей напряженными петлями при повреждениях межберцового синдесмоза / М. А. Кожемяка [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015.- № 3 - С. 27-35. | uk_UK |
| dc.identifier.issn | ISSN 0030-5987 | |
| dc.identifier.uri | https://zsmu.rosbai.com/handle/123456789/1159 | |
| dc.language.iso | rus | uk_UK |
| dc.subject | магнитно-резонансная томография | uk_UK |
| dc.subject | голеностопный сустав | uk_UK |
| dc.subject | перелом лодыжек | uk_UK |
| dc.subject | напряженная петля | uk_UK |
| dc.subject | математический анализ | uk_UK |
| dc.title | Моделирование фиксации берцовых костей напряженными петлями при повреждениях межберцового синдесмоза | uk_UK |
| dc.type | Article | uk_UK |